Вчення про сповідь

І. Що таке сповідь?

Сповідь - це словесне виголошення своїх провин перед Богом чи перед людьми, яке супроводжується щирим каяттям.
В.Даль - "таинство покаяния, устное признание грехов, искреннее и полное сознание грехов"
Исповедать = признать, визнати

II. Сповідь - біблійне служіння.

Мат.3:5-6 Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця, і в річці Йордані христились від нього, і визнавали (исповедуя) гріхи свої.
Деян.19:18 І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаючи та відкриваючи вчинки свої.

III. Хто має право сповідати.

1. Головним сповідником у всіх ситуаціях є Господь
Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм. (Пс.50:6)
Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Пс.31:5
- та в окремих випадках - люди.
2. Пастори місцевої Церкви
Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного! (Як.5:14-16)
Служителі, що вповноважені Богом і Церквою для душпастирського служіння, що мають право на дисциплінування.
Сповідь перед друзями важких гріхів, це просто обмін досвідом, що часто має негативні на слідки для обох.
Не варто лукавити.
3. У випадку гріха перед ближнім - сповідатись перед ним
Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, запиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара. Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули. Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга! (Мат.5:23-27).

IV. Вимоги до сповідника.

1. Відповідне вповноваження.
- пастор, замісник пастора, диякон, дияконіса (при дорученні пастора).
2. Відповідний духовний стан, що зможе понести сповідь.
- відсутність нездорового інтересу до гріхів іншого. Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть. (Пр. 15:14)
- не спокуситься сам, - Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе, доглядаючи, щоб не спокусився й ти! (Гал. 6:1)
Ненавидіти гріх, але любити людину.
- не стане бридитись, вважати нечистим та ігнорувати тим, хто сповідався. Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави (Рим. 15:7)
3. Вміє берегти таємницю.
- розповісти таємницю сповіді можна лише Господу, відкрити їх будь кому із людей - гріх. Такі, що мають таємницю віри пречистім сумлінні. (1Тим.З:9)
- коли потрібно застосувати наставництво/дисциплінування - запросити того, хто згрішив, на Церковну раду, щоб він сам розповів про свій гріх.
- Сповідь має бути настільки публічною, наскільки публічним був гріх.

V. В яких випадках рекомендована сповідь.

1. Перед водним хрещенням, - Мт.3,6; Мр.1,5.
2. У випадку захворювання, - Як.5,14-16.
3. В передсмертному стані.
4. У випадку важкого гріхопадіння, - Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний. (Пр.28:13)
5. У випадку втрати близькості з Богом.
6. Перед важливими подіями: шлюб, рукопокладення.

Причастя: Обман диявола - згрішив, отже, не приймай участі. Кайся і приймай участь.
Примітка: Цінність для прощення має добровільна сповідь. Практика регулярної примусової сповіді навряд чи доцільна.

VI . Практика сповідування.

1. Сповіді передує усвідомлення, згода з Божою оцінкою > покаяння.
Сповідь без покаяння - "реклама".
2. Для сповіді достатньо назвати гріх своїм іменем.
сповідникові не проявляти нездорового інтересу до гріховних подробиць. Треба лікувати а не розглядати.
o хіба в деяких випадках, коли заподіяне комусь зло, чи передбачаються наслідки гріха.
3. Якщо є підозра на гріх, якого важко доказати, а підозрюваний відмовляється, слід повірити його відмові, наголосивши про його відповідальність перед Божим судом, у випадку неправди -
І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю? Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові.(Дії.5:3-4)
Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний. (Пр.28:13)

VII. Що відбувається при сповіді.

1. Той, хто згрішив, відкриваючи свій гріх, визнає його, згоджуючись з Божою оцінкою, розпинає його, піддає ганьбі, присуджує на смерть.
це ж зробив Ісус з гріхами людей. Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися. (1Петр.2:24)
Найперше мова йде про духовне зцілення.
2. Сповідник - людина, гріхів не прощає.
він може простити гріхи лише ті, що скоєні проти нього, Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!(Лук.17:3-4)
Церква може простити гріхи лише ті, які скоєні проти Церкви. Кому гріхи простите, простяться їм, а кому Затримаєте, то затримаються! (Іван. 20:23).
З. Інші гріхи прощає тільки Господь.
Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський. (Матв.9:6)
4. Сповідник, як духовна особа, вислухає, дасть пораду, разом помолиться.
Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного! (Як. 5:16)
5. При щирому каятті та сповіді Господь прощає гріх
Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. (Пс.З1.5)
Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої. (1 Іван. 1:9)
7. Застереження
Євр 10. 26 Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви, (27) а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.
Євр.6.4-9 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, (5) і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, (6) та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають. (7) Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає. (8) Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення. (9) Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.

Які гріхи сповідати служителю?
Коли не можеш справитись сам, шукай допомоги.

Які результати сповіді/ відчуття?
Віра в Слово, мир, зміна(полегшення), достойний плід покаяння.

Чи всі гріхи прощаються?
1 Ін.5.16-17 Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився. (17) Усяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть.

Як часто сповідатись?
По мірі необхідності.



Якщо Ви помітили помилку чи у Вас є коментар до тексту, будь ласка, виділіть його та натисніть Ctrl+Enter.